Положення про взаємодію судів із засобами масової інформації та журналістами

 

Це положення визначає особливості взаємодії Корольовського районного суду м. Житомира засобами масової інформації та журналістами. Положення розроблено на підставі законодавства України з повагою до свободи слова  журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі. 

1.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.

1.2. Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає головний спеціаліст зі забезпечення зв’язків із засобами масової інформації або інша особа, яка виконує функції взаємодії зі ЗМІ. 

1.3. Інформація про цю особу (П.І.Б) та спосіб контакту з нею (телефон, ел.пошта) має бути оприлюднена  і доступна для ЗМІ  зокрема, розміщення на інформаційному стенді, веб-сайті суду, у відповіді на інформаційні запити тощо.

1.4. До відома представників засобів масової інформації має бути доведено зміст цього Положення через розміщення його на стенді у вестибюлі суду, на веб-сайті суду тощо. 

 2.1. Представники засобів масової інформації (друкованих, мовних, електронних- журналісти, оператори, фотографи тощо), відвідуючи суд з метою виконання професійних обов’язків, мають ознайомитися з цим Положенням та бути обізнаними:

- з необхідністю прояву поваги до суддів;

- про гарантії кожної особи на повагу до приватності;

- з поняттям презумпції невинуватості; 

- про право кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом.

 2.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.

2.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку, слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити зал суду.

2.4. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв не поваги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення  у формі штрафу  або адміністративного арешту.

2.5.  Фото- відео- та теле- зйомка у загальних приміщеннях суду не дозволена. У разі потреби фіксації заставки для телерепортажу, оператори можуть знімати на тлі вивіски суду ззовні.

2.6.  Можливість фото- відео- та теле- зйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя 

(з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо). 

2.7. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналістам для отримання більш повної інформації про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи. рекомендується спілкуватися з адвокатами всіх сторін, прокурором та експертами.

2.8.  Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).

 3. Доступ журналістів до приміщення суду 

 3.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи,  відбувається на загальних підставах.

3.2. Працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення, а за його відсутності - документ, що посвідчує особу.

3.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.

4.1.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.

4.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

4.1.3. Журналісти як і представники громадськості мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на відкритому проголошенні судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).

4.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за мотивованою і оголошеною публічно ухвалою  суду у випадках, передбачених процесуальним законом. 

4.1.5. Під час проведення закритих судових засідань пропуск осіб до залу судового засідання обмежується постановленою мотивованою ухвалою головуючого в судовому засіданні.

4.2. Кримінальний процес. 

4.2.1. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці. 

4.2.2. Справи про статеві злочини, про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, а також для забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, оголошуються закритими на підставі мотивованої ухвали суду.

4.2.3. Розгляд може бути оголошено закритим для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов’язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.

4.3. Цивільний процес. 

4.3.1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. 

4.3.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.

4.3.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов’язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього. 

4.3.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.  

5.1. За порушення журналістом, як і іншими присутніми в судовому засіданні, порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може  застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання, при злісній непокорі – адмін.стягнення.

6.1.1. Для надання громадськості інформації про діяльність судової системи журналісти та ЗМІ мають право звертатися до суду або територіального управління Державної судової адміністрації з інформаційним запитом. Під інформаційним запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Положенні розуміється усне або письмове звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів судової влади України та їх посадових осіб.

6.1.2. Запити щодо організації діяльності судової влади чи окремого суду, статистики, матеріального забезпечення і з інших подібних питань слід направляти до  територіального управління Державної судової адміністрації (ТУ ДСА).

6.1.3. Журналісти (надалі – запитувачі) подають запит відповідному органу судової влади, його посадовим особам.

6.1.4. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь. 

6.1.5. Журналісти можуть подавати запити у довільній формі. 

6.1.6  Враховуючи стислі строки, за якими  працюють журналісти з огляду на потребу оперативного вироблення інформаційного продукту , з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, рекомендується, щоб журналіст адресував усні запити особі, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, а також повідомляв зазначену особу про факт відправлення та зміст письмового запиту.

6.2. Термін розгляду інформаційного запиту

6.2.1. Протягом десяти календарних днів суд письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитувана на інформація/документ не підлягає наданню для ознайомлення.

6.2.2. Задоволення запиту (у тому числі про надання письмової інформації) здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

6.3. Особливості надання інформації у кримінальному процесі

6.3.1. У контексті кримінального процесу, що становить суспільний інтерес, або іншого процесу, який привернув особливу увагу громадськості, органи досудового слідства та суд повинні інформувати засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, якщо це не шкодить таємниці слідства та оперативно-розшукової діяльності або не затримує чи заважає відправленню  правосуддя .

6.3.2. У межах кримінального процесу суд, працівники суду та ДСА повинні утримуватись від оприлюднення інформації, що може зашкодити справедливості судового розгляду.

6.3.3. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, мають передаватися або поширюватися через засоби масової інформації лише тоді, коли це не порушує презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.

6.3.4. Інформація про особу свідка не повинна розголошуватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, ідентифікація свідка зачіпає суспільний інтерес, чи свідчення були надані у відкритому засіданні. Інформація про свідка ні за яких умов не повинна розголошуватись, якщо це пов’язане із загрозою для його життя чи безпеки і журналісти належним чином про таке поінформовані.

6.3.5. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу, має дотримуватись їх право на захист недоторканості. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим. У всіх випадках, особливу увагу слід приділяти тим негативним наслідкам, які може для цих осіб мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.

7.1. Учасники процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. 

7.2. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням як стаціонарної (непересувної), так і пересувної  апаратури, а також трансляція ( повна чи часткова) судового засідання по радіо і телебаченню допускаються лише на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, але обов’язково з урахуванням інтересів правосуддя, суспільної значимості справи і права громадян бути поінформованими про хід судового процесу.

Ці дії можуть здійснюватися на підставі ухвали суду з визначених судом місць або умов ( наприклад, не вести зйомку під час допиту свідків або не транслювати зображення конкретного учасника процесу з огляду на його заперечення тощо ) та тривалості ( наприклад, через 20 хвилин від початку процесу протягом 15- 20 хвилин ) роботи камери у залі судового засідання. 

7.3. Подібні трансляції та зйомки можуть бути дозволені лише в тих випадках, коли вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судових розглядів, народних засідателів, присяжних або суддів.

7.4. Коли учасниками адміністративного процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також  при трансляції  судового засідання по радіо і телебаченню. 

7.5. Журналісти та представники ЗМІ, які планують проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням різних типів апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, повинні завчасно ( за 3 дні ) надати головуючому судді у справі письмовий запит про такі наміри. Рекомендується, щоб журналіст повідомив особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, про факт відправлення запиту.

7.6. Головуючий суддя у справі ставить на обговорення учасників процесу заяву/клопотання про можливість проведення зйомки і постановляє , як правило, усно ухвалу про дозвіл або відмову у проведенні  зазначених дій.

7.7. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися журналістам, а також координує дії інших осіб, які здійснюють запис та зйомку, у залі судового засідання.

7.8. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги до них преси адміністрація суду в залежності від можливостей зали (кількості місць) зобов’язана забезпечити рівний доступ як представників громадськості, так і медіа. Тому важливо пропорційно визначити кількість виділених місць для зайняття представниками медіа, позначивши їх табличкою «місця для преси» або «преса».

7.9. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, має координувати розташування журналістів в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ ( друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо). Пріоритет може надаватися журналістам, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.

7.10. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, адміністрація суду повинна повідомити їм всім кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто займе ті місця.

7.11. За наявності кількох запитів від різних ЗМІ щодо проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при відсутності технічних можливостей для цього, адміністрація суду повинна запропонувати ЗМІ самим визначитись хто і як буде проводити зйомку і як інші ЗМІ отримають матеріали, але обов’язково координувати цей процес.

7.12. Адміністрації суду варто уникати в таких випадках власних рішень по відбору тих чи інших журналістів, бо це може дати підстави для обвинувачень в упередженості відносно окремих ЗМІ чи журналістів або у застосуванні  дискримінації.

7.13. Адміністрація суду у випадках слухання гучних справ може запровадити попередню реєстрацію ЗМІ на висвітлення судового процесу з тим, щоб врахувати кількість бажаючих і створити нормальні умови для роботи представників ЗМІ на такому процесі.

Про потребу і часові рамки для попередньої реєстрації ЗМІ мають бути належним чином завчасно повідомлені.

8.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя є співавторами інтерв’ю.

8.2. При плануванні інтерв’ю з суддею журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу професійної етики, суддя не має права :

(а) розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні. (б) робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, (в) піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. 

8.2.1 суддя має право надавати інтерв’ю, але не зобов’язаний.

8.3. як співавтор, суддя має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено (втім суддя не може міняти текст ), погодити назву матеріалу тощо .

8.3.1. журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю з суддею, повідомити про свій намір спеціаліста по зв’язках з громадськістю суду, повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити з суддею(конкретним чи одним із працюючих в суді ) час зустрічі.

8.3.2. судді не повинні ігнорувати прохання журналістів про зустріч. Це не означає, що суддя завжди повинен зустрічатися, але важливо з повагою поставитися до суспільної місії журналіста і повідомити про своє рішення з посиланням на етичні обмеження або інші причини.

8.3.3. з метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом.