Вирок суду за самовільне залишення військової частини

20-ий громадянин К., будучи військовослужбовцем військової частини, призваного Дніпровським районним у місті Києві військовим комісаріатом на військову службу, на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21.06.2014 року, без дозволу командування військової частини та поважних причин, в умовах особливого періоду, на військову службу до військової частини, у м. Костянтинівка Донецької області, з 2015 року не з’являвся, обов’язки за посадою не виконував, та проводив час на власний розсуд.

Через 4 роки старший солдат К. самостійно з’явився до військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України, та заявив про  себе, чим припинив вчинення злочину.

Своїми умисними діями, К. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 407 Кримінального кодексу України. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

У судовому засіданні чоловік свою вину у вчиненні злочину визнав повністю.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд визнав К. винуватим у вчиненні злочину, та призначив покарання у виді трьох  років позбавлення волі.

Одночасно, на підставі частини 1 статтей 75, 76 Кримінального Кодексу України чоловіку встановили іспитовий строк – 1 рік. Якщо протягом цього часу він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки (періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання та роботи) - то призначене покарання відбувати не буде.

Консультант суду (із забезпечення зв'язків із ЗМІ)